Використання художньої і науково-популярної літератури на уроках фізики

Використання художньої і науково-популярної літератури в процесі навчання оживляє урок і сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів , закріпленню і поглибленню отримуваних ними знань, створенню цілісного уявлення про навколишній світ і, що теж важливе, розвиває у них потребу в читанні. Цей прийом дозволяє легко увійти до контакту з учнями, яскраво і образно піднести матеріал, що вивчається, що сприяє його засвоєнню. Наведу декілька прикладів. При вивченні з восьмикласниками теми про рівнодійну силу розбираємо байку Крилова «Лебідь, рак і щука», намагаючись з'ясувати, чи був прав автор з точки зору фізики, стверджуючи, що «віз і нині там»; при вивченні поняття про тіло відліку привожу уривок з вірша С.Я.Маршака «Ось який розсіяний». Розбір в класі змісту цих рядків дозволяє учням ,не лише глибше засвоїти суть відносності механічного руху, але і отримати задоволення, пригадавши, кохані з дитинства рядки, відчути сердечну доброту і гумор їх автора. Можна попросити учнів прокоментувати з точки зору фізики такі жартівливі слова: «Їхало село мимо мужика».
У 10-му класі при вивченні молекулярної фізики використовую загадки: довкола носа в'ється, а в руки не дається; сиві кабани все поле облягли і ін. Казка П.Ершова «Коник-горбоконик» допомагає одинадцатикласникам створити вірне уявлення про явище люмінесценції, якщо прочитати вірші, що описують жарптицю.
Названі вище твори використовую в різних формах: зачитую з коментарями короткі уривки, даю короткий переказ окремих місць або прошу зробити це учнів, рекомендую прочитати твір самостійно і знайти факти, що відносяться до матеріалу, що вивчається.
Читання уривків з художньої літератури активізує «ліриків». Фізика перестає бути для них сухою наукою, оскільки допомагає побачити навколо різноманітні фізичні явища, раніше не помічені ними, допомагає бути їм більш спостережливими.Вміле й своєчасне використання художньої літератури на уроках фізики пробуджує в учнів інтерес до матеріалу що вивчається, допомагає їм усвідомити і краще запам'ятати пройдене.
Крім того, вчителеві фізики надається можливість для естетичного виховання учнів.
Уривок з казки Єршова «Коник-Горбоконик»:
Ну-с, так едет наш Иван
За кольцом за окиян.
Горбунок летит, как ветер,
И в почин не первый вечер
Верст сто тысяч отмахал
И нигде не отдыхал.
Запропонувати розв'язати задачу: з якою швидкістю їхав Коник-Горбоконик? Скільки разів він зміг би за перший вечір об'їхати Землю?Якщо запропонувати, що Горбоконик скакав 20 годин, а верста не більше кілометра, то середня швидкість його: V = 1,4 км /c ,тобто більше швидкості вітру, яка навіть при урагані доходить не більше 150 м/с. Рухаючись з такою швидкістю, за день Горбоконик зміг би об'їхати Землю по екватору 2,5 рази.
Можна поставити учням такі запитання: чи міг барон Мюнхгаузен витягнути себе з болота за волосся? Можна чи ні здійснити політ на Місяць на снаряді, який запустили з гармати? Які будуть при цьому навантаження? Припустимі вони чи ні?
В оповіданні Г Уельса «Правда про Пайкрафта» розповідається, як людина, яка втратила вагу, літала під стелею. Щоб спуститися на землю, вона прикріпила до себе свинцеві вантажі. Але якщо тільки згадати значення виштовхувальної сили, що діє на неї зі сторони повітря, то можна переконатися, що двох черевиків : було б більше, ніж достатньо, щоб втримати Пайкрафта біля поверхні Землі.
У 7 класі, пояснюючи закон прямолінійного поширення світла і коментуючи в підручнику малюнок, який показує утворення тіні, можна прочитати вірш О. Блока:
Шар раскаленный золотой
Пошлет в пространство луч огромный,
И длинный конус тени темной
В пространство бросит шар другой.
Таков наш безначальний мир.
Сей конус — наша ночь земная.
За ней — опять, опять эфир
Планета плавит золотая...
Розповідаючи про відносність механічного руху, можна прочитати вірш О. С. Пушкіна «Рух»:
Движенья нет, сказал мудрец брадатый,
Другой смолчал и стал пред ним ходить.
Сильнее бы не мог он возразить;
Хвалили все ответ замысловатый,
Но, господа, забавный случай сей
Другой пример на память мне приходит:
Ведь каждый день пред нами Солнце ходит,
Однако ж прав упрямый Галилей.
Знайомлячи учнів з дифузією, можна звернутися до повісті Джерома «Троє в човні, не рахуючи собаки».«Это был изумительный сыр, острый и со слезой, а его аромат мощностью в двести лошадиных сил действовал в радиусе трех миль и валил человека с ног на расстоянии двухсот ярдов».
Іноді вчитель не може провести експеримент, який підтверджує дію даного закону .Тоді йому на допомогу можуть прийти яскраві, образні приклади з художньої літератури. Один з героїв повісті О. Бєляєва «Зірка КЕЦ», потрапивши на маленьку планету виявляє дію III закону Ньютона «в чистому вигляді»: «Я почав роздягатися. І раптом відчув, що фізичний закон — «сила дії дорівнює і силі протидії» — виявляється тут у чистому вигляді. Тут і всі речі й сама людина перетворюється в «реактивні пристрої». Я відкинув костюм, кажучи поземному «вниз», а сам, відштовхнувшись від нього, підскочив угору Вийшло: чи то я зняв костюм, чи то він мене підкинув».